Насильству Ні!

У сучасній українській родині гостро стоїть проблема насильства вдома. Більша частина з постраждалих — від психологічного та економічного, а деякі від фізичного насилля в сім’ї. Признатися у цьому своїм знайомим чи правоохоронцями вони готові не завжди, а допомоги потребують якнайшвидше. Саме для цього в місті Нікополь розпорядженням міського голови від 05.03.2019 року №54-р при Управлінні гуманітарної політики створено мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам , які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статті.

Мобільна бригада надає соціально-психологічну допомогу постраждалим від домашнього насильства, а саме:

• психологічну допомогу постраждалим особам;
• проводить термінове втручання в кризову ситуацію з метою негайного усунення або мінімізації наслідків насильства, надання допомоги та підтримки;
• сприяє постраждалим особам в отриманні медичних, соціальних, психологічних, правових та інших послуг з метою подолання наслідків насильства;
• консультує постраждалих з питань, пов’язаних з протидією насильству, роз’яснює їх права, визначені законом.

Якщо ви страждаєте від домашнього насильства, ви можете отримати підтримку кваліфікованих спеціалістів за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів 17/1. 

Телефон мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам , які постраждали від домашнього насильства в місті Нікополь: 0666564540

Національна «гаряча лінія» з питань протидії насильству 116 123 дзвінки в межах України безкоштовні

Основні аспекти Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"

7 січня 2018 року набув чинності новий Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Під домашнім насильством тепер розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.

Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та  особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки).

Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є:

1)  спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

2)  інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

3)  загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;

4)  громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:

1)  центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

2)  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

3)  Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

4)  сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:

1)  служби у справах дітей;

2)  уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

3)  органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

4)  органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

5)  центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

6)  суди;

7)  прокуратура;

8)  уповноважені органи з питань пробації.

До загальних служб підтримки постраждалих осібналежать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:

1)  центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

2)  притулки для дітей;

3)  центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

4)  соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);

5)  центри соціально-психологічної допомоги;

6)  територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

7)  інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осібналежать:

1) притулки для постраждалих осіб;

2) центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб,

3) кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;

4) мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі;

5) заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи – підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.